Прип'ять

Великі Телковичі

1. Хвороба корів.
2. Сильна іржа, що появляється у стволі мисливської рушниці.

жаба

Оксана

Лягуха

жабалу́ха

Жаба

квака

весилушка

<ol>
<li>Невелика безхвоста земноводна тварина; те що і жаба.</li>
</ol>

бочечка

коропавка

скічка

жа́ба

зя́ба

1. жаба 2. цвяходер, ручний важіль, яким витягують вбиті цвяхи.

жєбка

жє́ба

коропаня

жаба, ропуха

порохна́вка

жаба,ропуха

Жаба прудка (Rana dalmatina).&nbsp;&nbsp;

ґріґонц, а, ж., зоол.

Жаба прудка  

жабище

велика жаба

Карапа́тиця

1. зоол. Жаба-ропуха. 2. перен., вульг. Тучна повільна жінка, що йде. перевалюючись з однієї ноги на другу.

Джигур

Жаба-самець

зоол. (Pelophylax ridibundus). Маленьке жабенятко.&nbsp;

Бочоночка

Жабеня, маленька жаба

зоол. (Bufo viridis). Велика зелена жаба, яка дуже стрибає. &nbsp;

Браской

Зелена жаба

&nbsp;і, ж. 1. зоол. Жаба-ропуха (Bufо). 2. перен., вульг. Тучна повільна жінка, що йде, перевалюючись з однієї ноги на другу.&nbsp;

карапáтиця

жаба-ропуха 

Гaлo у вигляді тьмяною, слабко забарвленого круга довкола місяця чи сонця. &nbsp;

1. город

&nbsp;1. Водоспад. 2. Вузька частини жолоба, через яку вода з лотоки потрапляє у валило. 3. Гук, водоспад у Косові. 4. Гук, місцевість біля водоспаду Гук у Косові.&nbsp;&nbsp;

1. гук

Кешéрне мн''áсо - м''ясо, яке не можна їсти євреям.

Кешéрный

Назва мотиву різьблення.&nbsp;

головкате

&nbsp;&nbsp;1. Обвуглене поліно. 2. бот. Грибкове захворювання злакових культур, при якому зерно перетворюеться на чорний пил. 3. бот. Грибковий паразит на рослині.&nbsp;&nbsp;

головня

&nbsp;Усікновення чесної голови Івана Хрестителя (11 вересня).&nbsp;&nbsp;

головосіки

&nbsp;1. Бігти, їхати за кимось, наздоганяючи a6o переслідуючи. 2. Прагнути, наполегливо домагатися. 3. Паруватися (про худобу). 4. вульг. Мати статевий акт (про людей).&nbsp;&nbsp;

гонити си

Виклично-зверхня поведінка з ознаками хизування.&nbsp;

гонори

гонорний

Місце, де був раніше город.

городишші

Виступати гіркою (над чимось).

горувати

Антонім до долів, вище відносно місця перебування (щодо напрямку pyxy); проти течїі ріки. &nbsp;

горі

Прикметник до горішшє (верховина).

горіский

По горішшю (Верховина).

горішшями

Переживати якісь пригоди, події; вестися, вдаватися; щастити (у побажаннях).&nbsp;&nbsp;

гостити

Уживають для рими та ритму у веселих співанках.

гоя!

&nbsp;Дерев’яний пристрій для збирання (зчісування) афин.&nbsp;&nbsp;

гребінка

&nbsp;&nbsp;1. Гребінець. 2. Гребінь для вичісування повісьма. 3. Скребло чистити худобу. 4. Гребінь у півня.&nbsp;&nbsp;

гребінь

Ходити по гриби, збирати гриби.

грибарити

1. Гризти щось тверде. 2. Натирати, пошкоджуючи шкipy (про взуття, одяг). 3. nepeн. постійно докоряти, дорікати.&nbsp;&nbsp;

гризти

Дієприкметник до грозити.

грожений

.&nbsp;

громове

Забруднений грузев.

грузький

&nbsp;Нагрудна частина кептаря чи іншого одягу; передня пілка.&nbsp;&nbsp;

грідушка

&nbsp;Дерев’яний корок, чіп у верхньому денці бербениці.&nbsp;

грізд

Боятися гpixa, остерігатися грішити.&nbsp;

гріхувати си

&nbsp;Нижня, протилежна вершкові, частина снопа, гриба, дерева тощо.&nbsp;&nbsp;

гузарь

Надто довго, повільно, невміло й недбало виконувати якусь роботу.&nbsp;

гузичіти

Довго, повільно i невміло виконувати якусь роботу.&nbsp;&nbsp;

гузичіти си

1. Покривати (про кнуря). 2. вульг. Здійснювати статевий акт (про чоловіка).&nbsp;&nbsp;

гукати

&nbsp;1. Паруватися (про свиней). 2. вульг. Мати статевий акт (про людей).&nbsp;&nbsp;

гукати си

Заквашене кип’ячене молоко (гуцульська страва).&nbsp;&nbsp;

гуслинка

Пестл., зменш. до гук.

гучьок

1. Почати видавати звук, подібний до того, який видає миша, коли щось гризе.
2. Почати відчувати голод у шлунку.

зашкоробчи́ти

рухоме закінчення 2 ос. одн. мин. та ум. сп.

ись

1. баняк, чавун;&nbsp;
2. пристрій у човні для розведення вогню, коли ловили рибу на посвіт;&nbsp;
3. дротяна плетінка, яка прив''язується собаці на морду, щоб не кусався;&nbsp;
4. ланцюг, щоб прив''язувати собаку;&nbsp;
5. капкан для лову звіра.

каган

сь

рухоме закінчення 1 ос. одн. мин''.

єм

форма 2 ос. одн. теп. від бути

єс

форма 1 ос. мн. теп. від бути

єсме́

форма 2 ос. мн. теп. від бути

єсте

єсь

іс

їсь

Те саме, що газдівский (працьовитий).

ґаздовитий

1. Належний, властивий ґазді. 2. Хазяйновитий, роботящий.

ґаздівский

1. Гегати (про гусей). 2. зневажл. Дуже голосно, з неприємним тембром розмовляти.

-

жаба [жа́ба]

Загальна характеристика

Синоніми