Білин

Сильне

гоно

тут

Марина

1. Людина з товстою литкою.
2. Довгоногий.

гольопатий

1) литатий; 2) довгоногий 

Гонорувати; бути пихатим.

Пиховати

Гонорувати

Довгоносик буряковий.

Під'їдинь

Довгоносик

Довгоногий чоловік.

файтак

довгоногий чоловік

дзюбатий

довгоносий

гонорли́вий

гонорний

Гонорови́стый

Гоноровитий

1. Гарний, високий, сильний парубок, до якого липнуть дівчата і який поводиться гоноровито.&nbsp;
&nbsp;2. Зірвиголова.&nbsp;

БЕ́ТЯР, а, ч.

1. Гарний, високий, сильний парубок, до якого липнуть дівчата і який поводиться гоноровито. 2. Зірвиголова. 

Парубкувати з шиком, гонором.&nbsp;

БЕТЯ́РИТ, р'у, риш і БЕТЯРЬОВА́ТИ, 'р'уйу, 'р'уйеш, недок.

Парубкувати з шиком, гонором.

Парубкування з гонором, шиком.&nbsp;&nbsp;

БЕТЯ́РСТВО, а, с

Парубкування з гонором, шиком. 

Так, як у гоноровитого парубка, хвацько&nbsp;

БЕТЯ́РСЬКО

Так, як у гоноровитого парубка, хвацько

Парубкувати з шиком, гонором&nbsp;

БЕТЯРЬОВА́ТИ

Парубкувати з шиком, гонором

довголабый

довгоногий

КІША́ССУНЯ

1. заст. Панночка. 2. перен. Примхлива, гоноровита сільська ді¬вчина, що цурається фізичної праці.

&nbsp;1. Гонор, гідність, честь. 2. Гордість, задоволення від власних успіхів. 3. Чванькуватість, пиха, зарозумілість.&nbsp;&nbsp;

гонир

гонор

Із загостреним почуттям самоповаги; знає собі ціну. &nbsp;

гонористий

&nbsp;1. Заможний, поважний, честолюбний, шанований. 2. Те саме, що гонорннй.&nbsp;&nbsp;

гоноровий

&nbsp;1. Гідно, достойно. 2. Гоноровито, пихато, чванливо.&nbsp;&nbsp;

гонорово

Гоноритися, вип''янчувати свої реальні чи уявні достоїнства.

джюпинити си

[ д͡ж''упи́ᵉниⁱтиⁱ сиⁱ ]

Гоноритися

ґо́рґолиця

Довгоносик комірний

1. Гордий (гоноровий), сміливий парубок. 2. Хлопець-гультяй. 3. грайл. Парубок.

тут

гоно [ гоно́ ]

Загальна характеристика

Синоніми